Black Dress

В черговий раз переконуюсь в істині: найкращі речі - прості речі. Сукня пошита за викрійкою №119 Burda 7/2014 за один вечір, починаючи від розрізання листів викрійок журналу до милування результатом.

Тканина хлопок з вишивкою та мереживним краєм. Витрати матеріалу - 1,80 м виходячи з бажаної ширини верхньої оборки. В журнальному варіанті, здається, пропонувалось значно більше, але, враховуючи, структуру тканини 1,80 м - межа. Нижній зріз волану оброблений роликовим швом на оверлоці.

Також внесла зміни у викрійку нижньої частини сукні. Враховуючи мереживний край на тканині, єдиною можливою моделлю спідниці був зібраний прямокутник. Юбка в моєму варіанті значно відрізняється від журнального: пишніша та довша.

Якщо взяти тоншу тканину, оборку сукні можна піднімати на плечі для більш повсякденного образу. В моєму ж варіанті - тільки так, інакше силует вже немає нічого спільного із ніжністю та жіночністю.

Sundress

В продовження розпочатої в попередньому пості теми про колекцію одягу з тканини віши показую ще один сарафан. Ідея цього сарафану виникла задовго до її реалізації. Певно тому, продуманий до дрібниць, він став улюбленим цим спекотним літом.

Викрійка сарафану - модель №116 Burda 4/2013 - зазнала значних змін. З урахуванням того, що тканина без вмісту еластану, викрійку взяла на розмір більше, ніж звичайно. Додала застібку на гудзики, на спинці вшивала рельєфні шви. Ліф викроїла на 2 см коротче, адже одразу планувала втачний пояс.

Деталі верха кроїла по косій та дольовій для того, щоб урізноманітнити клітинку та не морочитися з її підгонкою. Спідниця - зібраний прямокутник з карманами. Ширина подолу - 190 см.

Довжина спідниці незвична для мене, але дуже комфортна. Обов'язково буду шити спідниці/сукні з такою довжиною ще. Витрати матеріалу близько 2 м, але залишків чимало, а значить з'явиться наступного сезону дитячий сарафан.

А далі просто фото, багато фото, бо рідко сама опиняюсь по цю сторону об'єктиву.

Gingham Family

Клітинка віши - відомий текстильний принт, який у всіх асоціюється з стилем кантрі та провансом. Принт розроблений в 1850 році в місті Віши. Це некрупна клітинка, як правило, двох кольорів, одним з яких є білий. В англомовних країнах її називають Gingham. Червоно-білий - то взагалі найкласична класика.

Тож невеличку колекції одягу з такої клітинки почну показувати саме з цього класичного поєднання білого та червоного. Дитяча спідничка пошита за викрійкою №149 з журналу Burda 5/2012. Така ж модель є під номером 635 в Burda Kids 1/2014. При чому в журналі пропонується те саме забарвлення. Спідничца містить чимало дрібних деталей, що однозначно прикрашають її. На фото не дуже видно, однак спідниця подвійна, нижній шар - білий батист з пишною оборкою з мереживом. Єдиний недолік запропонованого журналом та повтореного мною варіанту є застібка-блискавка. Все ж таки дитячі речі краще робити на резинці.

З маминими спідницями все простіше. Одна на зборці, інша - зі складками, з планкою для гудзиків обидві. Тканина трохи інша, "доросліша", темніша та з більш крупною клітинкою.

В дитячому образі також використана туніка, пошита за викрійкою №145 з журналу Burda 5/2012. Від себе тільки додала мереживо на кокетку, а також гудзики в клітинку віши та бантик, поєднавши ці речі в гармонійний комплект, такі випадкові співпадіння завжди найкращі.